Конституційний Суд України рішенням від 11 грудня 2025 року визнав неконституційною норму частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. Таким чином обмеження строку звернення працівника до суду за захистом – скасоване.

Велика Палата Конституційного Суду України визначила, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожному на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Крім іншого, у цій статті зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. А також вказано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Проте частиною першою статті 233 КЗпП України гарантоване Конституцією України право на заробітну плату, право заробляти собі на життя працею було обмежене в частині звернення до суду за захистом – установленням часових меж у три місяці, упродовж яких особа може звернутися до суду.

Рішення Конституційного Суду України про визнання частини першої статті 233 КЗпП України має важливе значення для захисту прав працівників. Адже тепер порушене право працівників підлягає захисту без обмежень тримісячним строком.

Конституційний Суд України оприлюднив Рішення № 1-р/2025, яким визнав неконституційним встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Суд постановив, що частина перша статті 233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.